Версія для друку
У рамках загальнодержавних заходів, приурочених до Міжнародного дня інвалідів, в Українському домі з 3 по 5 грудня відбулася Всеукраїнська виставка виробів, художніх творів, виготовлених людьми з інвалідністю, а також продукції протезно-ортопедичних підприємств та підприємств громадських організацій інвалідів.
Загалом, ця виставка пройшла за принципом повторення вже випробуваних рецептів подачі власних здобутків. Певний формальний підхід до участі відчувався в експозиціях багатьох учасників, стенди котрих не зазнали помітних змін з минулих років. Якщо зважити, що виставку створювали переважно самі ж люди з інвалідністю, а більшість відвідувачів також належали до тієї ж «найбільшої меншини» населення, то загальне враження склалося неоднозначне. Певно, зацікавленим у змінах у житті людей з інвалідністю на краще державним та громадським організаціям слід було використати цю дату більш продуктивно. Наприклад, провести обговорення спільних дій, направлених на допомогу людям, які гостро її потребують. А відповідним установам – прозвітувати про зроблене. Відверто поглянути на проблеми. А також спільно порадіти окремим успіхам на місцях – там, де вони дійсно є. Адже, завдячуючи наявному фінансуванню, окремі керівники вміють робити дива. Як завжди, чудовими були стенди учнів інтернатів із різних областей України: чудові картини, вишивки, продукти харчування та багато іншого. Все це з гордістю, яку все ж можна було розгледіти за скромними аж до сором’язливості словами представників областей, презентували відвідувачам на тій площі, яку відвели для учасників цьогорічної виставки.
А серед промислових підприємств були і дуже помітні «прем’єри». Перш за все, на початку експозиції зручно розмістилися вироби та представники добре відомої компанії – виробника крісел колісних «Майра». Вже декілька років вони не брали участі у цих заходах. З них ми і почнемо наше знайомство з роботами виставки.
Доктор наук, інженер-економіст компанії «Майра» Борис Зак: «Без зайвої скромності слід зазначити, що ми заслужено користуємося статусом найвідомішого виробника крісел колісних у світі. З минулого року ми налагодили співробітництво із львівським підприємством, яке розпочало збирати нашу продукцію. Якщо до того часу люди могли, хіба що, якось отримувати нашу продукцію в приватному порядку, і це були лише окремі «щасливці», то тепер ситуація докорінно змінилася. Завдяки тому, що людям в Україні надали право самим обирати засоби індивідуальної реабілітації, ми вже надали споживачам близько 5 тисяч колясок. І тепер отримуємо вдячні відгуки. Позиція компанії полягає в тому, що немає двох однакових людей на світі – всі мають якісь особисті відмінності. Це потребує максимальної «підгонки» виробу до конкретного користувача. Адже для людини коляска – щось більше ніж виріб, це, скоріше, ноги, та, власне, й життя. Тому компанія створила модульну систему. Кожну складову можна добирати окремо. Ми якось підрахували: якщо скласти всі варіанти комплектацій, то виходить більше десяти мільйонів варіантів! Зараз ми ведемо переговори з «Укрпротез» щодо налагодження повного циклу виробництва на тому ж львівському підприємстві, що зараз займається крупновузловим збиранням нашої продукції. Це був би дуже амбітний та прибутковий проект для України в цілому – адже деякі моделі вироблялися б виключно у вашій країні та йшли б на експорт по всьому світі. До речі, тут зараз присутній директор Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування Сергій Суязов. Він може розповісти про нашу співпрацю, яке бачення щодо неї в українських партнерів».
Підходимо до стенду львів’ян. Керівник підприємства радо використовує можливість розповісти про здобутки – бо вони на те заслуговують: Майже два роки тому, після зустрічі представників громадських організацій інвалідів з Віце-прем’єр-міністром Сергієм Тигіпком було поставлено задачу – завести на український ринок якісну продукцію для людей з інвалідністю. Одним із результатів стала наша співпраця із славетною німецькою компанією. Спочатку ми збирали лише одну, найпопулярнішу модель, а згодом доповнили продукцію ще однією. І вже у перший рік ми змогли надати людям 1300 візків. Добра слава пішла країною, замовлення йшли від тих, хто дізнавався від власників наших виробів. Станом на 1 грудня цього року, ми вже стовідсотково виконали замовлення, що надійшли до нас через відділи соціального забезпечення. Це понад 3000 візків. Звичайно, це дуже мало, але люди вже побачили, що вони можуть отримувати якісну продукцію. Паралельно з початком виробництва, ми підготували необхідні пропозиції щодо повного циклу виготовлення на нашому підприємстві. Це великий та досить складний проект. За пропозиціями фірми «Майра», для початку такого виробництва, наше підприємство повинно було інвестувати близько 9 мільйонів євро, яких ми, звичайно, не мали. Ми провели десятки зустрічей з керівництвом німецьких партнерів, і поступово змогли їх переконати у можливості використання вже наявного у нас обладнання. А необхідні виробничі ланки – додати до вже наявних. Нам поталанило ще й в тому, що нам погодилися безкоштовно надати обладнання із заводу з Чехії. Камінь спотикання – ліцензія. Потрібен певний час, аби завоювати їхню довіру. Але зусилля вартують того – адже ми таким чином і забезпечимо українських споживачів, та ще й вийдемо на прибуток за рахунок експорту. Але найгостріша проблема в тому, що ми, як державне підприємство, дуже обмежені в засобах фінансування. Існують закони, які певним чином стримують можливість підприємства отримувати необхідне обладнання. Зараз ми покладаємо великі надії на розуміння проблеми керівництвом країни. В результаті матимемо якісний виріб за меншу ціну».
Що ж, будемо сподіватися…
Ще одні помітні «новачки» виставки – Всеукраїнська громадська організація підприємців та працюючих інвалідів України. Поки що їхній стенд невеликий, що не дозволило виставити великогабаритні зразки продукції, але перший крок, то вже чимало.
Марат Губанов, голова Київського осередку асоціації: «Ми створюємо спеціалізовані підприємства, на яких працюють люди з інвалідністю. До нас звертаються різні люди, і відповідно до їхньої професії та довідки з МСЕК, ми робимо все можливе, щоб підібрати для них роботу. Якщо у нас є можливість взяти на одне із наших підприємств нового спеціаліста, то ми допомагаємо людині оформитися на роботу. На сьогодні у нас є поліграфічне підприємство, а також підприємства з виготовлення та встановлення вікон, електроустаткування, а з січня наступного року ми розпочнемо тренінгові заняття для людей з інвалідністю. Перш за все, тренінги стосуватимуться особистісного росту, підвищення впевненості в собі, адаптації людини з інвалідністю у суспільстві. Якщо людина після проходження тренінгів відчує, що вона вже є достатньо обізнаною, щоби успішно працювати або й створювати власну справу, то ми будемо всебічно підтримувати таку особистість. Можливі навчання з бухгалтерського обліку, законодавства, реєстрації різних видів підприємницької діяльності та багато іншого. Будемо виходити із потреб конкретних людей. Зважаючи на нинішні проблеми взагалі на ринку збуту, ми працюємо та регулярно виплачуємо заробітну плату».
Директор підприємства об’єднання громадян «Срібний млин» Олександр Лось: «Як поліграфічне підприємство ми працюємо лише з березня цього року. На цей час існує певна недостатність в обладнанні. Ми потребуємо фінансової допомоги саме на розширення виробничої бази. Нам вдалося знайти місце в центральній діловій частині м. Києва – в Метрограді, де ми обладнали копі-центр. Використовуємо лазерний друк, це дає змогу не використовувати шкідливі для здоров’я працівників рідкі фарби, що застосовуються при офсетному друкуванні. Закуповуємо, виключно, екологічно чисті тюнери для друку. Люди, які можуть та хочуть – працюють та заробляють. Хоча були випадки, коли просили тільки їхню трудову книжку! З таким ставленням, перш за все, до власного життя, розвитку, про пристойне майбутнє таких людей говорити не можна. Водночас, є і протилежні приклади: двоє хлопців із значними фізичними розладами, що прийшли до нас працювати кур’єрами, на мінімальні ставки, хотіли саме працювати. Тому, через невеликий проміжок часу, ми запитали у них: можливо, вони хочуть освоювати техніку та ставати професіоналами друкарської справи? Вони радо погодилися, і тепер працюють та отримують відповідну платню».
Висловила свою думку і бухгалтер підприємства Наталя Овчиннікова: «Хочу звернутися до людей з інвалідністю. Незважаючи на всі особисті чи економічні труднощі, можна йти в ногу з часом, і створювати сучасні підприємства. Найважливіше – бажання розвиватися та робити щось нове, гідне людини».
На цьогорічній експозиції Національної Асамблеї інвалідів України увагу відвідувачів зосередила на проекті «Путівник доступних місць» (wheelmap.org). Важливість даного проекту переоцінити справді неможливо. Всесвітньо відомий он-лайн проект для допомоги в пересуванні людей з інвалідністю Wheelmap , був адаптований для українських користувачів. Безумовною перевагою Wheelmap є простота додавання і редагування об’єктів будь-яким користувачем Інтернету. Вже зараз картою зможуть користуватися всі охочі. В майбутньому це буде єдиний ресурс, про місця доступні для людей з інвалідністю з найбільш повною в Україні інформацією. Ресурс вже доступний для користування на сайті за посиланням netbaryerov.org.ua
Закликаємо всіх небайдужих і соціально активних учасників суспільства брати участь в спільному створенні корисного і необхідного ресурсу для людей з інвалідністю!
Прес-служба НАІУ
