«Мамо, горлице рання, захисти мене від страждання…» На родинному святі  «Перші вершини», яке нещодавно відбулося в Черкасах,  співала свою зовсім не дитячу пісню дівчинка, яка має інвалідність. У пісні вона просила маму зберегти її від образ, нанесених цим жорстоким світом сьогодення, «бо має бути прекрасно там, де є ніжні руки матері».

Слово «сліпий» в розумінні більшості «пересічних» громадян є майже синонімом поняття «безпомічний». Людину ж, яка постійно потребує сторонньої допомоги, важко назвати вільною. Але чи влаштовує таке розуміння самих незрячих, особливо молодь?

Люди з інвалідністю позитивно оцінили підготовку Львова до Євро-2012. Однак ми не повинні зупинятися на досягнутому, а працювати далі, вдосконалювати те, що зроблено. Про те, що було зроблено і над чим слід працювати, розповідає Ярослав Грибальський, голова правління громадської організації Львівське обласне відділення Українського фонду «Реабілітація інвалідів», координатор програми «Безбар’єрна Україна» Національної Асамблеї інвалідів України.

Весьмапротиворечивыевпечатления остались послепосещениематчамеждусборнымиУкраины и Англии, которыйпрошел в на стадионе «Донбасс-Арена» в Донецке. Вначале все было нормально: посколькупарковочный талон у нас был, мы легко воспользовалисьсвоимместом на парковке. Носразу же за этим, при попытке пройти на стадион в указанные на билете «Gate 36», началасьцепь «неожиданностей». Нас отказывалисьпускать, мотивируяэто тем, чтоэтотвходтолько для колясочников.

Так считаетЕвгенийСвет, заведующийотделениемпедагогическойреабилитацииКиевскогогородского Центра социальной, профессиональной и трудовойреабилитацииинвалидов. В беседе он поделилсясвоимиразмышлениями.

Аудиотитры, илитифлокомментарии – для нашейстраны, этопокаеще фантастика. До Евро-2012 все делалось на любительскомуровне, просто кто-торассказывалзаинтересованнойаудитории, что и гдепроисходит – на сцене, или на игровом поле. В этойобластимыотстаем не только от Запада, но и от России.

Вперше в Україні та Польщі під час чемпіонату Європи УЕФА на стадіонах запроваджено систему аудіо-дискриптивного (або описового) коментування футбольних матчів для людей із вадами зору. Такий професійний супровід для незрячих людей чи осіб із частковою втратою зору виконували спеціально навчені українські коментатори, які протягом кількох місяців навчалися такій техніці в австрійських колег напередодні великого турніру. Яка особливість аудіо-описового коментування? Чому виникла така необхідність саме сьогодні?

В Україні успішно реалізований Міжнародний проект УЄФА «EURO 2012: RespectInclusion – FootballwithNoLimits - ShowcaseUkraine», під час якого пройшли демонстраційні матчі за участю дітей з вадами слуху та наслідками дитячого церебрального паралічу перед чвертьфінальними матчами у Донецьку та Києві.